Це нормально злитися. Я допоможу тобі заспокоїтися.
Це нормально сумувати. Я посиджу з тобою поруч.
Це нормально почувати себе розчарованим. Я це теж відчувала.
Це нормально.
Мені подобається, який ти.
Ти важливий для мене.
Я слухаю.
Я тут.
Ти не зобов'язаний робити мене щасливою.
Ти більше, ніж твої емоції, тому що вони пройдуть.
Я можу впоратися з емоціями, незалежно від того, наскільки вони великі.
Я хочу дивитися, як ти граєшся.
Звичайно, я приєднаюся до тебе.
Давай я полежу з тобою.
Ти змушуєш мене посміхатися.
Я вірю в тебе.
Я довіряю тобі.
Ти можеш впоратися з цим.
Ти неідеальний, і я теж, але наша любов досконала.
Дякую.
Я пишаюся тобою.
Я щаслива, що ти тут.
Це нормально, робити помилки.
Не поспішай.
Ти сильний.
Я пишаюся, що я твоя мама.
Ти сміливий.
Я прощаю тебе.
Я думаю про тебе.
Я сумувала за тобою.
Це нормально, що ти передумав.
Це нормально — просити про допомогу.
Я чую тебе.
Я бачу тебе.
Пробач мене.
Ти робиш моє життя кращим.
Ти здібна дитина.
Ти гідний.
Ти дуже багато означаєш для мене.
Я люблю тебе.
Лише деякі діти чують це у своєму дитинстві. Як правило, все відбувається рівно навпаки. А з наслідками люди мучаться усе життя. З нашим досвідом роботи з тисячами тривожних, недовірливих, підозрілих людей, можна сказати однозначно — усе йде з дитинства.
Автор невідомий.
